- лягти
- [л'агти/]
л'а/жу, л'а/жеиш; мин. л'іг, л'агла/; нак. л'аж, л'а/жтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
лягти
Смотреть что такое "лягти" в других словарях:
лягти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
лягти — див. лягати … Український тлумачний словник
лягти — див. лягати … Словник синонімів української мови
стелитися — I 1) (падаючи, укривати собою поверхню, прилягати до поверхні), слатися, лягати, лягти, полягати, полягти; настелятися, настилатися, настелитися (рівномірним шаром) 2) (про дим, туман тощо поширюватися по якійсь поверхні / над поверхнею), слатися … Словник синонімів української мови
лягу — лечь, укр. лягу, ляжу, инф. лягти, лячи, ст. слав. лѩгѫ, лешти, сербохорв. ле̏же̑м, лèħи из формы с носовым инфиксом *lęg . От лежать. Ср. гомер. λέκτο лег , греч. λέχεται κοιμᾶται (Гесихий), λέχος ср. р. ложе , лат. lectus ложе, постель ; см.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
вилягати — ає, недок., ви/лягти, яже; мин. ч. ви/ліг, лягла, лягло; док. 1) Лягати, падати (про всіх чи багатьох). 2) Гинути від голоду, на полі бою і т. ін. (про всіх або багатьох). 3) Пригинатися стеблом до землі під впливом своєї ваги, дощу, вітру і т.… … Український тлумачний словник
злягати — а/ю, а/єш, недок., злягти/, зля/жу, зля/жеш, док. 1) розм. Те саме, що лягати 1). 2) на що. Спиратися на яку небудь опору, обпиратися об щось. 3) тільки док. Захворівши, лягти у постіль; занедужати. 4) тільки 3 ос., розм. Осідати, ущільнюючись… … Український тлумачний словник
кість — ко/сті, ж. 1) Те саме, що кістка 1 3). •• Бі/ла кість зневажл. про людину знатного, дворянського походження. Кістьми/ лягти/ (полягти/) загинути в бою, на полі битви. 2) тільки мн. Те саме, що кісточка 3) … Український тлумачний словник
куш — I а/, ч., розм. Певна сума грошей як винагорода за що небудь. II виг. Мисливський вигук, за яким собака повинен лягти і замовкнути … Український тлумачний словник
лягати — а/ю, а/єш, недок., лягти/, ля/жу, ля/жеш; мин. ч. ліг, лягла/, лягло/; наказ. сп. ляж, док. 1) Приймати горизонтальне положення, розпластуючись усім тілом на чому небудь (про людей та деяких тварин); прот. вставати. || у що, на що.… … Український тлумачний словник
